Rostyslav Martynyuk: "Фоззі став чуть-чуть Іріна Бєлік. Взагалі чуть-чуть..."

Rostyslav Martynyuk в facebook:

Фоззі став чуть-чуть Іріна Бєлік. Взагалі чуть-чуть у нас плодяться люди Руїни. Як писав про них Вячеслав Липинський. Об этом сообщает nikopol-tv.in.ua со ссылкой на СМИ.

Фоззі написав книжку. Російською. Я б і не туди, але в стрічці вигулькнуло запрошення на презентацію у когось із друзів. Ну, а мене чорт смикнув поставити цілко ... м логічне запитання під тим запрошенням А для чого було писати цю книжку російською Для кого вона Кому потрібна Друг мені відповів Мені, українськомовному хлопаці з Харкова, вона потрібна. Певно був під враженням, що коментувати до нього прийшов якийсь західняк з машингвером під пахвою. Кажу Так я теж з Харкова. Теж українськомовний. І нам, звісно ж, дуже не вистачає російськомовної літератури тут у Харкові. Друг якось знітився й потер мої коментарі. Бо, либонь, не канонічно.

Я б уже й забув про це, але тут у стрічці зявився допис від самого Фоззі із запрошенням на презентацію. Мій чорт, який смикнув мене у четвертому реченні, вже навіть не напружувався, бо я сам зробив за нього всю роботу поліз спитати, чи буде переклад українською. Ні, не буде, - відповів Фоззі. Чому - не вгавав печерний націоналіст Роман. Ну, бо пропонували або так, або так, - була відповідь. І дивним чином співак, що співає українською мовою в Україні, обрав або так. Десь би в Польщі чи Чехії відверто б здивувалися такому вибору місцевого співака на користь, скажімо, німецької мови і прийшли б не з поодиноким запитанням, а масово так. Але що там ті поляки з чехами розуміють в обєднанні нації. Не те, що ми - українці.

Але мене вчепила навіть не відповідь Фоззі. Ні, тут було інше. Я подивився на свої коментарі очима харківців, які прийшли мене переконувати, що я пєрєґібаю, раздєляю, що є харькавскій язик який дивним чином нагадує говірку російської мови, але - тсссс! - нікому-нікому, ви шо!, що абразованиє люді прачітают. Я перечитав свій коментар і зрозумів, що в їхніх очах я дійсно страшенний націоналіст, майже Шухевич чи шепотом Бандера, а дехто ж мене памятає російськомовним і досі, певно, сприймає мою принципово українську як бзик. Бо язик же нє вінават!

Я, по суті глобаліст з України, за просте питання а чому не буде перекладу українською перетворююся в очах харківського обивателя в страшного націоналіста, який буде зараз катувати їх бентегою й паляницею. Моє питання було єдиним такого штибу. Решта просто захопливо раділи новій книжці російською мовою в тому числі й українськомовні від українського виконавця, який співає українською. Я безцеремонно вдерся в цей ламповий світ богеми з базовими поясненнями творення нації і держави в період війни за незалежність.

Тут же так тихо і спокійно. А ненавидіти Путіна можна і російською. Чьо ти лєзєш са сваєй мовай Нєабразований шолє

ТОП новости

Вход

Меню пользователя